Фонд гарантування вітає ініціативу Прем’єр-міністра країни приділити належну увагу діяльності Фонду

ПРЕС-РЕЛІЗ

Фонд гарантування вітає ініціативу Прем’єр-міністра країни приділити належну увагу діяльності Фонду. Фонд неодноразово упродовж 2015-2018 років звертався у різний спосіб до вищого керівництва держави (Президента України, Голови Верховної Ради, Премʼєр-міністра, Секретаря РНБО) та правоохоронних органів (НАБУ, ГПУ, Національної поліції України), повідомляючи про системні проблеми, виявлені під час роботи у неплатоспроможних банках, вирішення яких потребує належної уваги на державному рівні. Увага високопосадовців дає надію на те, що ці звернення були почуті і ситуація нарешті почне системно змінюватись.

 

Фонд гарантування повністю поділяє позицію урядовців, що вся країна повинна знати, які активи та якої якості є на балансі неплатоспроможних банків, і як вони продаються.

Цим, зокрема, і керувався Фонд, роблячи упродовж останніх років один із основних акцентів своєї роботи на забезпечення відкритості та транспарентності процесу реалізації активів банків, що ліквідуються. З ініціативи Фонду та у плідній співпраці передусім із Міністерством економічного розвитку та торгівлі було створено та впроваджено нову систему реалізації банківських активів ProZorro.Продажі, на яку з початку 2017 року переведено усі аукціони з продажу активів банків. Адміністратором системи на запрошення Фонду гарантування від самого початку є відома у світі антикорупційна організація «Transparency International Україна». Сьогодні система ProZorro.Продажі уже вийшла за межі реалізації тільки банківських активів, і поклала початок реформуванню загальної системи держпродажів.

Усі аукціони відбуваються в он-лайн режимі і стежити за перебігом торгів може будь-хто. Усі дані – імена/назви учасників, зроблені ставки та ім’я/назва переможця – у відкритому доступі.

Крім того, на сайті prozorro.sale відкрито загальний Реєстр активів банків, що ліквідуються, де міститься інформація про всі активи банків, які ще тільки планується виставляти на продаж.

Фонд гарантування схвалює бажання Уряду ґрунтовно проаналізувати питання реальної вартості активів банків, що ліквідуються.

У теорії – активів, включених до ліквідаційної маси кожного банку мало б вистачати на те, аби розрахуватися із кредиторами цього банку. Фонд би реалізував їх на відкритих торгах, а отримані кошти спрямував на задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Та у своїх численних офіційних заявах та публічних інформаційних повідомленнях Фонд постійно звертає увагу на те, що на момент визнання банків неплатоспроможними та введення тимчасової адміністарції на балансі більшості фінустанов майже не лишається ліквідних активів.

Сьогодні в управлінні Фонду перебуває 94 банки, із них 92 банки – у ліквідації. Оціночна вартість активів цих банків не перевищує і 20% від балансової – вартість активів, які «на папері» коштують 526,4 млрд грн, незалежні оцінювачі оцінили у 96,6 млрд грн. 

Понад 80% від балансової вартості активів (на суму 437,5 млрд грн) – кредити. 98% кредитного портфелю банків є проблемним і не обслуговується роками. На балансі банків десятки мільярдів гривень бланкових та фактично беззаставних кредитів, у забезпечення за якими передано товари в обороті, місцезнаходження яких не встановлено й існування яких не підтверджено; урожаї зерна-моркви-огірків 2012 року і раніше; «сміттєві» і цінні папери, які ніколи не котирувалися тощо.

Кошти 14 неплатоспроможних банків (мова йде про суми у майже 750 млн дол США та 75 млн євро) були виведені шляхом розміщення на коррахунках в іноземних банках.

Тому теорія дуже далека від практики: не кожен актив вдається реалізувати на відкритих торгах навіть на рівні оціночної вартості. Щоб відкинути звинувачення у заниженні оціночної вартості активів (хоча оцінку їх здійснює не сам Фонд гарантування, а незалежні суб’єкти оціночної діяльності, які мають кваліфікаційне свідоцтво Фонду державного майна України) Фонд гарантування свого часу свідомо відмовився від «права» визначати початкову ціну активів. З 2017 року усі активи виставляються на продаж з балансової вартості через ProZorro.Продажі. У ході торгів ціна поступово і прогнозовано знижується до тих пір, поки не знаходиться реальний покупець. На жаль, найчастіше, у пошуку реальної ціни активу доводиться проводити 10 і більше аукціонів. Аби прискорити процес пошуку ринкової ціни Фонд гарантування розробив та впроваджує нову модель торгів – голландські аукціони. 

Фонд гарантування повністю підтримує позицію Уряду щодо необхідності забезпечення належного рівня прозорості діяльності Фонду перед суспільством.

Фонд гарантування щороку, відповідно до вимог законодавства, здійснює аудит своєї діяльності та публікує фінансову звітність, підтверджену незалежним аудитором. Кожного року, починаючи з 2001 Фонд до 01 липня наступного за звітним подає до Кабінету Міністрів України та Національного банку України річний звіт разом з аудиторським висновком. Вказані терміни жодного разу не порушувалися. Там само жодного разу зауваження стосовно поданої інформації не надходили.

Крім того, ці дані публікуються у звітах про річну діяльність Фонду, які оприлюднюються у тому числі на сайті Фонду за посиланням.

Також Фонд гарантування на своєму сайті постійно інформує про стан активів в розрізі кожного банку.

Користуючись нагодою та увагою високопосадовців до своєї роботи Фонд гарантування хотів би внести у порядок денний урядовців питання системної підтримки у розслідуванні виявлених фактів виведення активів та доведення банків до неплатоспроможності.

Сьогодні Фондом подано 4851 заяву до правоохоронних органів за фактами виявлених кримінальних правопорушень на загальну суму 346,31 млрд грн. Із них 443 заяви – на суму збитків 199,93 млрд грн – подано проти власників істотної участі та ТОП-менеджменту. Основною метою цих звернень до правоохоронних органів є, зокрема, повернення активів неплатоспроможних банків та подальша їх реалізація для погашення вимог кредиторів банків. Та не зважаючи на те, що кількість поданих Фондом гарантування заяв вимірюється у сотнях, число доведених кримінальних справ до суду – скромні десятки. У тому числі через це Фонд гарантування був змушений ініціювати спеціальні комплексні розслідування з метою виявлення причин неплатоспроможності банків – так звані forensic audit.

Крім того, у Фонду понад 65,5 тисяч судових проваджень щодо звернення стягнення на майно позичальників на загальну суму 188,10 млрд грн. На виконанні в органах ДВС – понад 118 тисяч виконавчих проваджень, за якими на користь неплатоспроможних банків стягненню підлягають кошти на загальну суму понад 145,53 млрд грн, які подекуди роками залишаються без розгляду.

Кількість поданих заяв та ініційованих судових проваджень свідчить про масштабність дій Фонду гарантування щодо намірів повернення активів. Утім результат напряму залежить від активності та ефективності роботи правоохоронних органів, судової гілки влади – а ці питання лежать уже за межами компетенції Фонду.

Як і питання повернення у правову площину банків, виведення з ринку яких оскаржено у судах. Мова йде про ПАТ «УкрІнБанк» та АТ «ЗЛАТОБАНК». На підставі «цікавих» рішень судів, активи цих банків було передано колишнім акціонерам, а усі зобов’язання у тому числі щодо повернення майже 2,7 млрд грн виплачених вкладникам гарантованого відшкодування та 1 млрд грн виданих Національним банком України кредитів рефінансування, – залишилися Фонду гарантування. Повернути ці кошти та розрахуватися із усіма кредиторами банків акціонери навіть не обіцяють. Якщо ситуація не зміниться – можна буде говорити про нанесення прямих збитків державі в особі Фонду гарантування та НБУ на суму майже 4 млрд грн, та іншим кредиторам цих банків (загальна сума затверджених акцептованих вимог кредиторів – майже 10 млрд грн). 

Численні спроби колишніх акціонерів оскаржити рішення про виведення з ринку їхніх банків (сьогодні у судах різних інстанцій розглядаються справи щодо понад 20 фінустанов) – є свого роду спробами зняти з себе відповідальність за доведення банків до неплатоспроможності.   

Фонд гарантування сподівається, що перейнявшись питанням його функціонування, урядовці та державний апарат у цілому надалі допомагатимуть повертати виведені активи та посприяють у здійсненні правосуддя над акціонерами та менеджерами, причетними до доведення банку до неплатоспроможності та завданні шкоди кредиторам.

Не зайвою буде увага урядовців і до питання зменшення боргового навантаження на Фонд гарантування.

За останні п’ять років вкладникам неплатоспроможних банків було виплачено майже 90 мільярдів гривень гарантованого відшкодування. Левова частина цих коштів – були запозичені у НБУ та Міністерства фінансів. Попри те, що ці кошти були взяті Фондом не на власні потреби, а у повній мірі спрямовувались на виплати вкладникам – Фонду доводиться сьогодні повертати не тільки основну суму кредиту (станом на 12 лютого 2018 залишок заборгованості складає 64,34 млрд грн), а і нараховані відсотки.

Попри навантаження, Фонд гарантування виконує взяті на себе зобов’язання: станом на 22 лютого Фондом гарантування погашено 15,35 млрд грн кредитів НБУ, що складає понад 76% цієї заборгованості, та відсотків за цими кредитами на суму 5,16 млрд грн. Непогашений залишок кредитів НБУ складає 4,8 млрд грн і він повністю забезпечений власними облігаціями внутрішньої державної позики Фонду.

Разом з тим, сума відсотків за кредитами Міністерства фінансів України, які Фонду необхідно буде сплатити до кінця 2031 року, складає 85,8 млрд грн. Тобто, отримавши 59,56 млрд грн кредиту від Міністерства фінансів України, Фонд має повернути суму з відсотками у розмірі 145,36 млрд грн, що в 2,44 рази більше отриманої суми

З цією метою, починаючи з жовтня 2017 року, Фонд намагається розпочати дострокове погашення своїх вексельних зобов’язань перед Міністерством фінансів України, про що направив відповідного листа. У разі такого дострокового погашення, Фонд гарантування планує зменшити свої витрати за рахунок зменшення відсоткових витрат за цими векселями Фонду на суму 25-34 млрд грн.

Для вирішення цього питання Фонд гарантування розробив проект Порядку дострокового погашення своїх векселів, вийшов на Раду з фінансової стабільності з ретельним обґрунтуванням необхідності здійснення саме дострокового погашення цих боргових паперів.

Не зважаючи на досягнуте всебічне порозуміння та підтримку з боку представників Ради з фінансової стабільності щодо необхідності якнайшвидше розпочати дострокове погашення вексельних зобов’язань, четвертий місяць Фонд не отримує чіткого погодження з боку Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України, що призводить до зволікання та, як наслідок, фінансових втрат Фонду.

Накопичення коштів, та створення можливостей для дострокового погашення своїх боргових зобов’язань стало можливим завдяки  ефективній реалізації Фондом гарантування активів неплатоспроможних банків. Станом на 01.02.18 банки, що знаходяться під нашим управлінням, погасили (починаючи з 2014 року) 18,57 млрд грн заборгованості перед Фондом, що становить 20% від загальної суми вимог. Зазначимо, що банки, що ліквідувалися під управлінням Національного банку України, за 16 років погасили лише 6% від загальної суми вимог Фонду гарантування.

Фонд гарантування наголошує, що завжди був і залишається відкритим для будь-яких виважених ініціатив, що мають на меті підвищення рівня прозорості його діяльності. Фонд  готовий співпрацювати з правоохоронними органами та державними структурами з метою забезпечення захисту прав вкладників та кредиторів неплатоспроможних банків. Адже фінансово стійкий та сильний Фонд гарантування – обов’язкова умова  фінансової стабільності країни.