ВСУ відхилив клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування про розгляд справи між «Дельта Банком» та «Ощадбанком» у відкритому режимі

ПРЕС-РЕЛІЗ

Верховний Суд України відхилив клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування про розгляд справи №910/10919/16 щодо визнання недійсним Договору застави майнових прав від 25 лютого 2015 року між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «ОЩАДБАНК» у відкритому режимі.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року справу призначено до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду без повідомлення та виклику учасників справи.

У Фонді гарантування переконані, що неупереджений розгляд, встановлення об'єктивної істини у спірних правовідносинах можливі виключно шляхом повідомлення та виклику усіх учасників даної справи. Проведення відкритого судового засідання, надання уповноваженим представникам процесуальної можливості виступити з промовою безпосередньо в суді сприятиме правильному, всебічному та обґрунтованому вирішенню всіх спірних питань.

Нагадаємо, що мова йде про передачу в заставу кредитного портфелю вартістю більше 1,2 млрд грн, яка була оформлена незадовго до визнання АТ «Дельта Банк» неплатоспроможним. При цьому окремий кредитор (ПАТ «Ощадбанк») набув переваги над всіма іншими кредиторами банку.

У зв'язку із наявністю ознак нікчемності, уповноважена особа Фонду гарантування звернулася до суду про визнання недійсним договору застави. 22 листопада 2016 року рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги «Дельта Банку» були задоволені повністю - договір застави майнових прав визнано недійсним. Це підтвердив і Вищий господарський суд України.

Не погоджуючись з таким рішенням, яке вже набрало законної сили, ПАТ «Ощадбанк» було подано заяву про перегляд зазначених судових рішень, розгляд якої здійснюється Верховним Судом.

Враховуючи надзвичайну важливість вказаної справи для інтересів кредиторів «Дельта Банку», Фонд гарантування та АТ «Дельта Банк» сподіваються на швидке та неупереджене відношення суду та винесення рішення, що сприятиме можливості задоволення вимог кредиторів, в тому числі кредиторів четвертої черги.