Відповіді на поширені питання
Щодо дотримання Інструкції про порядок здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників (далі – Інструкція 825)
Відповідно до вимог Інструкції 825 Банк зобов’язаний надавати вкладнику Довідку, а вкладник обов’язково повинен ознайомитись з її змістом до укладення договору банківського вкладу/банківського рахунку, якщо вкладник не має рахунків у цьому банку, тобто є новим клієнтом. При цьому, примірник Довідки (підписаний вкладником), має зберігатися у банку в справі з юридичного оформлення рахунку.
Достатньо підпису вкладника
У разі якщо договір укладається за допомогою засобів інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та Банком надається Довідка в електронній формі у Банку має бути повідомлення вкладника про її одержання. Наприклад, якщо при оформленні он-лайн заявки на розміщення депозиту клієнт проставляє відмітку про ознайомлення з Довідкою, то в системі має зберігатися підтвердження такого ознайомлення (з можливістю друку відповідного звіту).
Якщо станом на 01 січня наступного року після укладення договору/договорів, один або декілька договорів вкладника є діючими, Довідка надається не рідше ніж один раз на рік у спосіб, що визначать сторони у договорі. При цьому, під терміном «рік» мається на увазі календарний рік.
Банк не зобов’язаний надавати вкладнику Довідку під підпис за договором банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку, якщо вкладник вже має рахунки у цьому банку/.
Проте, банк зобов’язаний надавати вкладнику Довідку не рідше ніж один раз на рік у строки та у спосіб, що визначать сторони у договорі (у паперовій або електронній формі).
У разі якщо договором, який укладений до дати набрання чинності вимог до Банку стосовно обов’язкового ознайомлення вкладника із Довідкою, не визначено конкретного способу ознайомлення з Довідкою, банк самостійно обирає спосіб щорічного ознайомлення такого вкладника із Довідкою, в тому числі шляхом її розміщення у приміщеннях Банку та/або на веб-сайті Банку (або в інший спосіб на вибір Банку, наприклад, за допомогою SMS-повідомлень, електронної пошти, поштового зв’язку тощо). Підтвердження вкладником ознайомлення із Довідкою в цьому випадку не вимагається.
Банк має право відмовитися від надання послуги або проведення фінансової операції у разі відмови вкладника від ознайомлення зі змістом довідки та підтвердження її одержання та/або ненадання вкладником необхідної інформації, у тому числі документів, передбачених законодавством, нормативно-правовими актами Національного банку України та договором.
Інструкцією не передбачена необхідність при щорічному ознайомленні клієнта з довідкою після укладення договору обов’язково долучати довідку та/або повідомлення про її отримання вкладником (в т.ч. за допомогою засобів інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем) до справи клієнта.
Достатнім буде наявне документальне підтвердження ознайомлення вкладника з Довідкою до укладення договору та при підписанні договору згідно п.п. 2 та 3 пункту 2 розділу IV Інструкції 825, а при подальшому обслуговуванні після укладення договору достатньо щорічного надання вкладнику довідки в будь-який спосіб, передбачений договором, в т.ч. з можливістю надання підтвердження надсилання довідки (якщо саме такий спосіб зазначений у договорі) без забезпечення підтвердження отримання її вкладником.
Згідно нової редакції Інструкції ця норма виключена як обов’язкова, але може залишатися в договорах на розсуд банка.
Згідно п.п. 3 п. 2 розділу IV Інструкції 825 обов’язково необхідно включати до змісту договорів «визначення вкладу відповідно до Закону». Отже, в договорах має бути речення, що вкладом є «кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти».
Щодо формування та ведення баз даних про вкладників
До бази даних про вкладників банку необхідно заносити інформацію про вкладників — фізичних осіб (крім фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності), які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Система написання адреси побудована відповідно до територіальної належності населених пунктів та підприємств поштового зв’язку до адміністративних утворень України. Адміністративно Україна поділяється на 24 області, 1 автономну республіку і 2 міста (м. Київ та м. Севастополь), що мають спеціальний статус «Адміністративні утворення».
Відповідно до наведенного поле «Область» не заповнюється, якщо вкладник проживає у містах Київ або Севастополь. Для всіх інших населених пунктів України поле «Область» повинно мати певне значення.
Якщо вкладник проживає в місті обласного (республіканського) значення або містах, що є адміністративними утвореннями (м. Київ та м. Севастополь), поле «Район» не заповнюється.
Якщо вкладник проживає в населеному пункті, у якому відсутня назва вулиці, реквізит «Вулиця, номер будинку, номер квартири» заповнюється словом «відсутні».
Для нерезидентів, а також для громадян інших країн вказується адреса їх тимчасової реєстрації на території України або, у випадку відсутності реєстрації на території України, адреса за межами України.
Ця норма є обов’язковою для банків по яких прийнято рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії проблемних.