ПРЕСРЕЛІЗ
Процедури врегулювання неплатоспроможних банків надають додаткові можливості для розвитку й масштабування для діючих банків та входу на ринок для потенційних інвесторів.
ПРЕСРЕЛІЗ
Процедури врегулювання неплатоспроможних банків надають додаткові можливості для розвитку й масштабування для діючих банків та входу на ринок для потенційних інвесторів.
Про це під час презентації на профільному заході для представників банківської спільноти Banking Forum: DIGITAL TRENDS 2026, розповіла заступниця директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) Вікторія Степанець.
Після віднесення банку до категорії неплатоспроможних Фонд запроваджує тимчасову адміністрацію, здійснює незалежну оцінку активів і проводить відкритий конкурс, пропонуючи учасникам ринку (банкам та інвесторам) три законодавчо визначені моделі:
«Кожен зі способів врегулювання – потенційний план розвитку, а не лише антикризовий механізм. Для інвестора це контрольований вхід на ринок із мінімізованими ризиками, для приймаючого банку – можливість швидкого масштабування бізнесу та нарощення клієнтської бази, для кредиторів – швидші розрахунки. Саме поєднання цих інтересів формує стійкість банківської системи та захищає клієнтів», – наголосила Вікторія Степанець.
Як зазначила спікерка, механізм P&A дозволяє приймаючому банку обрати активи неплатоспроможного банку та взяти на себе зобов’язання на тотожну суму. При цьому зобов’язання виплати гарантованих вкладів передається у повному обсязі. Перевага – швидкість та збереження «живої» частини бізнесу. Врегулювання може відбуватися фактично протягом кількох днів, що дозволяє уникнути знецінення кредитного портфеля та мінімізувати втрати кредиторів.
З огляду на недавню угоду про продаж «Перехідного банку «ЮТЕ БАНК» естонському інвестору Iute Group AS окрему увагу було приділено саме інструменту bridge bank. Його вигода полягає в тому, що Фонд створює нову юридичну особу з новою банківською ліцензією, до якої передаються визначені активи та пропорційні зобов’язання. Інвестор самостійно обирає активи, що передаються до перехідного банку; отримує баланс без «проблемної спадщини»; мінімізує юридичні та репутаційні ризики.
Фонд уже реалізував 13 кейсів врегулювання відповідно до кращих світових практик і продовжує розвивати вітчизняну систему гарантування вкладів з урахуванням інтеграції нашої держави в ЄС.
Як у підсумку зазначила Вікторія Степанець, розширення участі банків та залучення інвесторів у процедури врегулювання – це не лише індикатор стабільності, а й свідчення довіри до української системи гарантування вкладів та її відповідності європейським підходам. Це повноцінний інструмент розвитку та структурного оновлення банківського сектору.
Інструкція*