ПРЕС-РЕЛІЗ
За даними на 28 січня 2019 р. вартість активів усіх банків, що перебувають в управлінні Фонду, за балансовою звітністю складає 538,3 млрд грн, при цьому їхня оціночна вартість менша більш ніж у 5,5 разів і становить 93,9 млрд грн. Одним із чинників, що безпосередньо впливають на цей показник, є зумисні дії власників і менеджерів банків, які вигадали цілий арсенал схем виведення коштів з банків і продовжують вигадувати нові.
Серед схем, з якими найчастіше стикається Фонд у своїй роботі:
1. Кредитування пов’язаних осіб, надання кредитів неплатоспроможним позичальникам (або без фактичної наявності предметів забезпечення)
Серед прикладів цієї схеми можна навести АТ «ФОРТУНА-БАНК»: приблизно 98% кредитного портфелю банку, ліквідацію якого розпочато у лютому 2017 року, - це кошти, видані саме пов’язаним особам, загалом на суму 2,1 млрд грн. Із них понад 1,5 млрд грн кредитів не мали забезпечення. За висновками уповноваженої особи ФГВФО, учасниками схеми виведення коштів були двоє посадових осіб АТ «ФОРТУНА БАНК». Збитки, завдані їхніми діями, перевищили 2,2 млрд грн.
За подібною схемою діяли і керівники ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», які упродовж 2011-2014 років уклали низку сумнівних кредитних договорів на понад 4 млрд гривень з різними афілійованими юридичними особами, що прямо чи опосередковано були пов’язані з власниками та керівниками банку,. При цьому, у забезпечення в основному було передано малоліквідну заставу – рухоме майно, цінні папери та в 75% випадків – товари в обороті, а саме відходи збагачення залізних руд. Переважна більшість товариств-боржників протягом 2015 р. розпочала процедуру банкрутства, майже стовідсотково усі юридичні особи на даний час перебувають у стані «самоліквідації», причому ліквідатором цих підприємств є одна й та сама особа. Усі ці обставини вивчаються правоохоронними органами у межах відповідного кримінального провадження.
2. Зміна власника за допомогою держреєстраторів і нотаріусів
Це схема, при якій реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на підставі фіктивних документів або рішень суду, що не набрали законної сили. Іноді здійснюється особами, які «загубили» напередодні електронні цифрові ключі та підписи. Ця схема була застосована щодо, зокрема, ПАТ БАНК «КОНТРАКТ», АТ «Дельта Банк», ПАТ «ЗЛАТОБАНК», ПАТ «УКРІНБАНК», АТ «РОДОВІД БАНК», ПАТ «КСГ БАНК», АТ «КБ «СОЮЗ».
У подібний спосіб перереєстровано земельну ділянку, що перебувала на балансі АТ «ДЕЛЬТА БАНК», площею 7,1566 га в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області вартістю понад 19,8 млн грн – шляхом посвідчення фіктивного договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області. Цей же банк «за допомогою» державного реєстратора Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень» мало не втратив кафе «Ольвія» в Одесі вартістю понад 7,7 млн грн. Відповідний запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про право власності реєстратор вніс на підставі підробленої ухвали Приморського районного суду м. Одеса у неіснуючій справі №2-517/06 від 25.05.2006. За результатами розгляду цивільного позову ці незаконні реєстраційні дії скасовано, а майно повернуто у власність банку.
Часом ця схема набуває взагалі анекдотичних форм, як-от у випадку ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ та КРЕДИТ». Земельну ділянку у Києві площею 0,10 га оціночною вартістю понад 38 млн грн, що перебувала на його балансі, намагалися переоформити на нових власників двічі: у липні 2017 року встановлено, що одна з державних реєстраторів внесла запис про виникнення права власності на цю ділянку за ТОВ «Комплектфонд» на підставі фіктивного договору купівлі-продажу. А 20 вересня 2017 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва «закріпив» цю ж саму ділянку вже за іншою компанією - Галфіна Бізнес Лтд (Сейшели), внісши відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Серед найсвіжіших прикладів – перереєстрація на нового власника 46 одиниць нерухомості, що з 2015 р. перебували на балансі АТ «ВТБ БАНК», сукупною балансовою вартістю на понад 105 млн грн. На початку жовтня 2018 р. таким же чином було вкрадено один із найбільш ліквідних активів ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» – будівля в центрі Одеси на проспекті Т. Шевченка площею понад 11 тис кв м. За всіма виявленими подібними випадками ФГВФО подав заяви до правоохоронних органів.
3. Купівля «сміттєвих» цінних паперів.
Ця схема виведення ліквідних активів з банків стала однією з найпопулярніших: на балансі банків, що ліквідуються та перебувають в управлінні Фонду гарантування, обліковуються «сміттєві» цінні папери вартістю понад 12,75 млрд грн. Це – майже 70% від обсягу загального портфелю цінних паперів неплатоспроможних банків. Із них найбільше «сміттєвих» цінних паперів перебувають на балансі: АТ «ДЕЛЬТА БАНК» – на суму 2,95 млрд грн; ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» – на 1,87 млрд грн; ПАТ «БАНК ФОРУМ» – на 1,28 млрд грн; АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» – на 1,11 млрд грн; ПАТ «КБ «НАДРА» – на суму 1,00 млрд грн.
Зокрема виявлено, що ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» упродовж місяця, з 28 березня 2014 року по 24 квітня 2014 року, буквально напередодні визнання банку неплатоспроможним, було видано низку кредитів на загальну суму 31,3 млн дол США. Їх отримали під заставу цінних паперів компанії, що належать пов’язаним особам компанії «Київська Інвестиційна Група»: ТОВ «Тарі Траст Груп», ТОВ «МДМ-Інвест-Сістем», ТОВ «Нелгілін», ТОВ «Люксіон», ТОВ «Конверсія», ТОВ «Буланжері». Упродовж двох днів після отримання кредитних коштів ці компанії перераховували їх як «передплату за будівельне обладнання» на рахунки компанії Alesio Universal S.A. Tortola, British Virgin Island (пов’язана особа – кінцевий бенефіціар Іванов А. А.), що мала рахунок в одному з горезвісних «альпійських» банків - Bank A.G. Meinl Vienna.
Потім ці кошти було повернуто в Україну через іншу фінансову установу, конвертовано і на них придбано незабезпечені цінні папери технічних підприємств. Жоден з укладених контрактів не був виконаний, а позичальники у липні того ж року (за один-два тижні до початку здійснення державного валютного контролю за цими контрактами) уклали додаткові угоди щодо начебто неможливості виконання укладених контрактів та змінили платіжні реквізити, на які Alesio Universal S.A. мало повернути кошти, вказавши розрахункові рахунки у ПАТ «Інтеркредитбанк».
Одночасно, позичальники уклали тристоронні додаткові угоди, за якими платником з повернення коштів за контракти на придбання будівельного обладнання визначені інші компанії замість Alesio Universal S.A. Таким чином, було виведено активи банку на загальну суму 30,3 млн дол США - еквівалент 852,8 млн грн.
4. Списання коштів з кореспондентських рахунків в іноземних банках
У цей спосіб виведено кошти 14 неплатоспроможних українських банків через Meinl Bank AG (Австрія), BANK FRICK AND CO.AG (Ліхтенштейн), East-West United S.A., BANK WINTER & CO.AC – на загальну суму 846,31 млн дол США та 75,69 млн євро.
Одним із таких прикладів є незаконні дії з коштами ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ». Головою правління цієї фінансової установи Братком В. І. за попередньою змовою з колишнім керівництвом банку укладено низки удаваних договорів застави, предметом яких виступали 44 млн дол США, розміщені в австрійському Meinl Bank AG за кредитом підконтрольної офшорної компанії Tandice Limited. У зв’язку з невиконанням ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» зобов’язань ці кошти були списані, чим банку завдано збитків на відповідну суму.
Іще один подібний факт виявлено в АТ «БАНК «ФІНАНСИ та КРЕДИТ». І знову схему реалізовано за участі Meinl Bank AG (Австрія), який списав з кореспондентського рахунку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» майже 53,8 млн дол США, а також Bank Frick & Co. AG (Ліхтенштейн) – ним списано понад 59 млн дол США за умовами кредитних договорів, укладених службовими особами згаданого банку. За такою ж схемою за посередництва того ж таки Meinl Bank AG списано кошти з коррахунку АТ «ДЕЛЬТА БАНК», чим завдано збитків на понад 87 млн дол США.
5. Розкрадання на підставі підроблених SWIFT -повідомлень.
АТ «ДЕЛЬТА БАНК» здійснив відступлення заборгованості ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙН КОМПАНІ» та ТОВ «БОНІ І КЛАЙД» за договорами кредитної лінії на користь АБЛОНАР МЕНЕДЖЕР ЛІМІТЕД і у своєму балансі відобразив суму за цією операцією у понад 43,4 млн дол США в банку East-West United S.A. Ці кошти були «підтверджені» фіктивними SWIFT-повідомленнями (надрукованими в Microsoft Word). Здійснення цієї операції в підсумку не було підтверджене банком East-West United S.A.
На підставі вказаних договорів АБЛОНАР МЕНЕДЖЕР ЛІМІТЕД «купив» (фактично кошти на рахунки Банку не надходили) право вимоги за кредитами на більш як 152,4 млн дол США. Ці кошти було списано з кореспондентських рахунків АТ «ДЕЛЬТА БАНК».
Виведенню коштів – і за наведеними схемами, і в інші способи, про які неодноразово повідомляв Фонд гарантування,– нерідко допомагають абсурдні рішення судів за формальними ознаками. Зокрема, через суди відбувається оскарження договорів поруки, іпотеки, або застави. Ними ж подекуди узаконюються незаконні дії державних реєстраторів. Таких прикладів – тисячі.
Нагадаємо, що завданням Фонду при ліквідації банку є продаж за найвищою ціною активів, включених до ліквідаційної маси, щоб надалі максимально задовольнити вимоги кредиторів неплатоспроможних банків. Однак, застосування названих схем виведення активів призводить до того, що, відповідно до звітів незалежних суб’єктів оціночної діяльності, майже 80% вартості активів банків, що ліквідуються, існують лише «на папері» і більшість із них продати за високою ціною неможливо.
Довідка: Станом на 30.01.2019 Фондом гарантування вкладів пред’явлено 31 позовну заяву до пов’язаних осіб 31 неплатоспроможного банку на загальну суму вимог понад 66,3 млрд грн. До переліку відповідачів-пов’язаних осіб включено 594 особи. Цього року планується подати позовні заяви до пов’язаних осіб іще понад 30 неплатоспроможних банків. Окрім того, Фондом гарантування вкладів подано понад 5,4 тис заяв про вчинені кримінальні правопорушення на суму понад 356,3 млрд грн.
Інструкція*
